Кажуть, що розписка та штамп у паспорті – для людей, обручки – для серця, а вінчання – для душі. Тому багато весільних пар не обмежуються церемонією реєстрації одруження і прагнуть поєднатися ще й перед лицем Бога. Вінчання в храмі для наречених – не просто питання традиції. Це справді душевна потреба започаткувати свою сім’ю в місці, де панує віра не тільки у Бога – уособлення всього найкращого в світі, але й у можливості людини досягти Високого Ідеалу у своєму повсякденному житті.
Вінчання у храмі – це нагода торкнутись первозданної чистоти та прийняти в свої душі іскру таких бажаних у майбутній сім’ї Миру, Любові, Добра. Саме від неї подружжя запалить і десятиліттями дбайливо підтримуватиме вогнище родинного Щастя.
Оскільки обряд вінчання в церкві – це укладення шлюбу перед лицем Бога, то наречені, які вступають у церковний шлюб, мають бажати його щиро і всією душею. Вони повинні сповна усвідомлювати свій намір все життя прожити один з одним в любові та злагоді. Саме тому хочеться застерегти від вінчання тих, хто хоче організувати його собі тільки за велінням моди чи через величну красу обряду, яка додасть неординарності до весільного фільму. Якщо ви не достатньо вірите у можливість Вселенського Добра, якщо легковажно ставитеся до «шлюбу на небесах», а підкоряєтесь тільки душевному пориву бути в тренді, то зупиніться й подумайте. У вас є багато часу, адже не обов’язково вінчатися в день весілля. Обряд може бути проведений у будь-який час – навіть для подружніх пар зі стажем.
Існують певні правила вінчання, яким Ви повинні слідувати, якщо прийняли рішення закріпити свій шлюб божественними узами.
Вінчання це момент неймовірного піднесення, коли ваші душі справді злітають високо-високо в безхмарне чисте небо і з’являється таке відчуття, що виросли крила. Нехай вінчання зробить Вашу сім’ю ще міцнішою, та внесе духовності і святості!